- стовбеніти
- —————————————————————————————стовбені́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стовбеніти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Утрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти від хвилювання, переляку, розгубленості і т. ін. 2) Те саме, що стовбичити 1) … Український тлумачний словник
стовбичити — (стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де н. недоречно, небажано, без діла тощо), стирчати, стовбеніти, стри[е]міти, манячити; топтатися, товктися, тупцювати, тупцяти (переступаючи з ноги на ногу, з місця на місце) … Словник синонімів української мови